7 клас історія

Шановні семикласники. 
Пропоную вам згадати   теми з розділу "Галицько-Волинська держава". Скористайтеся цими посиланнями і виконайте  завдання 1:
напишіть в зошиті хронологічну таблицю історичних подій епохи Галицько-Волинського князівства

Успіху Вам !!!!!!! ( перейдіть за посиланням і гарного вам перегляду)
https://www.youtube.com/watch?v=DXJ_mTTkIV0
https://www.youtube.com/watch?v=2R4se1kATfk
https://www.youtube.com/watch?v=E3Xxydz1aG8
https://www.youtube.com/watch?v=nS1DfJqcfKQ
https://www.youtube.com/watch?v=CLRWhHE6i3I
Галицько-Волинське князівство частина4
Галицько-Волинське князівство частина 5
Галицько-Волинське князівство частина6
Галицько-Волинське князівство частина 7
Галицько-Волинське князівство частина 8
Галицько-Волинське князівство частина 9

Ми з Вами продовжуємо вивчати історію України. Нелегкі роки настали для наших земель після розпаду Галицько-Волинського князівства.

Повторіть параграф 23

Переглянте ці відеофайли і виконайте завдання

 Ви уже знаєте, що Українські землі  опиняються у складі Угорщини, Молдавії та Московської держави. Згадайте, як українські землі потрапили під владу  вказаних держав????

Завдання 2:  Заповніть таблицю.

Держава	Які українські землі належали
Велике князівство Литовське
Польське королівство
Молдавське князівство (васал Туреччини)
Угорщина

Завдання 3:  Оцініть наслідки приєднання українських земель до складу інших держав для різних станів українського суспільства.

_______________________________________________

Не можемо ми з вами залишити без уваги ще один регіон України - Крим. Історія утворення Кримського ханства та суперечливістьзовнішньої політики кримських ханів.

На ці та інші питання нашої історії ми і спробуємо дати відповіді.

Отож. Параграф 24.

Тема: Держави середньовічного Криму.

.

Завдання 4.

1. Які події пов'язані з цими датами: 1449—1466 рр., 1449 р.,1475 р.?

2. Позначте на контурних картах  території колоній Візантії та Генуї в Криму,а також Кримського ханства.

3. Поясніть поняття: «ясир», «хан», «султан».

4. Оцініть культурний внесок народів середньовічного Криму в загальну скарбницю культури сучасної України.

____________________________________________________________________________

Фотозвіти виконаних завдань надсилайте в групу Viber до 06.04

Бажаю успіху !!!!!!

Продовжуючи дослідження історії України в другій половині XIV -XV ст., пропоную Вам опрацювати наступний матеріал.

 Тема: Соціальний устрій та господарське життя в Україні в другій половині XIV – першій половині XV ст.

Шляхта – родова українська знать, аристократія. Слово шляхта позначає групу людей відомого та благородного походження. Шляхта була верхівкою суспільства, її елітою. Протягом багатьох століть виконувала роль політичного провідника українського народу, виразника й захисника його національних інтересів. Представники цієї верстви здійснювали державне керівництво, ставили певні політичні цілі, сприяли розвиткові культури та освіти, підтримували церкву й живили в народі чуття національної самобутності.

Магнати – наймогутніші та впливові землевласники, здебільшого князі.

Цех становив собою самоврядну громаду вільних ремісників однієї чи кількох фахів, очолену виборним старшиною – цехмістром. Окрім майстрів, до цеху входили їхні помічники – підмайстри (товариші), а також учні (виростки, хлоп’ята). Кожен цех мав свій письмовий статут, затверджений королем або власником приватного міста. Статут визначав як особливості виробництва, так і загалом спосіб життя ремісників.

Маґдебурзьке право – право, за яким міста звільнялися від управління і суду великих землевласників та створювали органи місцевого самоврядування на зразок німецького міста Маґдебурга.

Маґдебурзьке право

Наприкінці 15 – на початку 16 ст. в українських містах поширилосямаґдебурзьке право.

• Маґдебурзьке право надавало також різні господарські привілеї.
• За цим правом містом керував магістрат – орган, що об’єднував  раду і лаву.
• На чолі лави був війт.
• Раду очолював бурмистр. 
• До магістрату обирали найавторитетніших міщан.
• Маґдебурзьке право встановлювало також порядок організації ремісничих об’єднань – цехів.
• Надавати місту маґдебурзьке право було привілеєм великого князя литовського чи польського короля; з часом такий привілей отримали стосовно своїх міст і магнати.
• Перші згадки про поширення міського права на Україні стосуються часів Галицько-Волинського князівства 20-х рр. 14 ст.
• Від часів князя Юрія ІІ Болеслава до нас дійшла грамота на маґдебургію м. Сянока 1339 р. 
• у 1356 р. маґдебурзького права домігся Львів, згодом Кам'янець, Холм, Луцьк, Київ, Дубно, Рівне, Перемишль.

Кріпацтво – система правових норм, що встановлювала залежність селянина від феодала. Кріпосне право включало до себе прикріплення селян до землі, право феодала на працю і майно селянина, на відчужування його як з землею, так і без неї, позбавлення селянина права розпоряджатися нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді та ін.

Воєвода керував оповіщенням і збором шляхетського ополчення своєї території; головував на сеймиках, що скликалися ним для обирання кандидатів на земські уряди; здійснював нагляд за цінами, вагами і мірами в королівських містах.

Каштелян (від «castellum» – «град, замок») – управитель замкової округи, якому корився весь місцевий боярсько-рицарський люд. Незабаром основні його функції перейдуть до старост.

Фільварок (польське folwark, від нім. Vorwerk – хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні та Білорусі у 14–19 ст. багатогалузеве господарство, де сировина не тільки вироблялася, а й перероблялася на винокурнях, у чинбарнях і млинах. Ґрунтувалося на дармовій праці кріпосних селян. Продукція фільварків вивозилася на ринки. В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині у 15 ст. У більшості українських земель, що входили до складу Литви, фільваркова система господарювання почала запроваджуватися зі серед. 16 ст.

Завдання !!!!!!! Занотуйте собі ці поняття у Ваших робочих зошитах

А це відео допоможе Вам глибше ознайомитись із знаковою для України історичною особою.